- впирати
- I (упира́ти), -а́ю, -а́єш, недок., впе́рти (упе́рти), увіпру́, увіпре́ш, док., перех., фам.
Із силою, часто проти чийогось бажання вкладати, втискати, вкидати і т. ін. кого-, що-небудь кудись. || перев. док. Вкласти дуже багато чого-небудь у щось.
II див. упирати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.